Маємо один із найбільш показових прикладів того, що Україна не тільки ментально, але й реально залишається в системі координат авторитарно-тоталітарного устрою та адміністративно-командної системи урядування.
Президент України ВИРІШИВ УЗЯТИ УЧАСТЬ у судовому процесі у справі Януковича…
Отже, міг би й не ВИРІШУВАТИ, міг би й не БРАТИ, навіть якщо слідство чи суд вважали б його тією чи іншою мірою причетним до цієї справи — як свідка чи навіть як співучасника злочинів.
За реального цивілізованого розподілу влад (виконавчої, законодавчої та судової) і справді демократичної системи урядування, коли всі однаково підлягають дії праведного Закону,
НЕ ПРЕЗИДЕНТ, А СЛІДСТВО ЧИ СУД
вирішує, хто має постати перед судом як свідок чи підозрюваний у співучасті у злочині.
За умов же, які традиційно склалися в Україні, яка століттями була ДОБРОВІЛЬНО ПРИЄДНАНА до російсько-радянської імперії, вершиною суспільного устрою, в якій були спочатку АБСОЛЮТНА МОНАРХІЯ, а потім ТОТАЛІТАРИЗМ, в умовах якого відтак застосовувалися жорсткі й жорстокі АДМІНІСТРАТИВНО-КОМАНДНІ методи державного управління, коли воля МОНАРХА або компартійного ВОЖДЯ була над Законом, фактично не було розподілу функцій влад, і влада судова цілковито підкорялася владі МОНАРХА/ВОЖДЯ.
До тих пір, поки в Україні не зміняться суспільний устрій і система урядування, не сподівайтеся успішної діяльності виконавчої влади на благо суспільства і держави, праведних законів від законодавчої влади й незалежного та справедливого суду з будь-якого питання.
Володимир Іваненко
