Чекаю хвилин 15 на тролейбус і ламаю голову в пошуках відповіді на питання: чому 60 відсотків громадян України чоловічої статі категорично не бачать себе мобілізованими, ще 17 сумніваються і тільки 20 готові до такого кроку. І це за умови, що понад 50 відсотків, згідно з опитуванням, виправдовують ухилянтів. Наразі додумався тільки до двох варіантів.
Або усі ці люди почуваються чужими у власній державі, тому їм байдуже до її подальшого існування, зникнення чи існування у залежному стані. Другий варіант: тривале бездержавне існування українців у складі різних імперій цілковито позбавило їх будь-якого державницького інстинкту. І тому вони патологічно неспроможні мати власну державу і брати на себе відповідальність за стан справ у ній та за її існування.
Ну, хіба що за винятком отих 20 відсотків громадян, згаданих на початку. Решті ж значно легше мімікрувати і пристосуватися під будь-яку чужоземну владу, як це не раз було в нашій історії.
Варіант про те, ніби більшість європейців так само не готові до мобілізації у разі збройного нападу на них, поки відкидаю як виправдання для нас через його гіпотетичність. По-перше, на країни Європи ще ніхто не напав, тому невідомо як поведуться їхні громадяни у разі реальної війни на знищення, як наша. А, по-друге, тривалий період їхнього власного державного існування знімає друге припущення про неготовність цих народів мати і відповідати за власні держави.
Юрій Чорней
