Суспільство

Гаврили біля ВІП-ополонок

Є в Бориса Антоненка-Давидовича бувальщина «Предтеча сучасних моржів» — про охтирського гицеля і золотаря Гаврила, навіки просмердженого смертельно переляканими псами… ну, і тим, що забирав з людських нужників.

Так от, на Йордань, коли освячували воду у Ворсклі, він після служби Божої, скинувши свої кріпко закаджені рубиська, першим і єдиним у місті занурювався в ополонку, тут-таки, зі святої води поставши, смачно випивав чарку, одягався та брів собі геть.

І тільки потім люди набирали з тої купелі водицю у кухлі-дзбани.

Нині біля ВІП-ополонок, в оточені єрархів церкви чудуймося своїми Гаврилами. Санованими, водержавленими, але… з такими ж повадками і навіть притільними ароматами.

Валерій Ясиновський

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *