Суспільство

Гортанний рик і наказовий тон у метрополітені

Сьогодні знову їхав у столичному метро… Час від часу там лунає заклик вдягнути маску. Або це записано на магнітофон і повторюється з певною переодичністю, або зоркая тьотя, виловивши в людському мурашнику порушника, натискає спеціальну червону кнопку і запускає плівку… Між тим факт залишається фактом: на все фойє лунає замогильний жіночий голос: «НЕГАЙНО НАДІНЬТЕ МАСКУ! ПОВАЖАЙТЕ ІНШИХ!».

І хоча ти сам у масці, проте сіпаєшся, ніби гострим ушпилений, неначе тебе вдарили в тім’я, і одразу розумієш, що совок з отим «я начальник — ти дурак» нікуди не подівся.

Чомусь у керівництві КП «Київський метрополітен» (чи де там приймали рішення про саме таку форму і зміст звереннея до людей?) впевнені, що всі пасажири – барани, і аби тебе почули, обов’язково треба гаркнути. Тоді варто було б додати вже, мовляв, «коли не вдягнете – закатуємо!».

В жодній країні світу крім постсовкових, ніхто не вайлує і не записує такі речі голосом та інтонаціями Адольфа Гітлера на виступі під час пивного путчу.
Ніде нема такого!
Замість спокійним тоном попросити вдягнути маску, обов’язково треба наказовий тон і гортанний рик.

Руслан Горовий

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.