Сьогодні знову їхав у столичному метро… Час від часу там лунає заклик вдягнути маску. Або це записано на магнітофон і повторюється з певною переодичністю, або зоркая тьотя, виловивши в людському мурашнику порушника, натискає спеціальну червону кнопку і запускає плівку… Між тим факт залишається фактом: на все фойє лунає замогильний жіночий голос: «НЕГАЙНО НАДІНЬТЕ МАСКУ! ПОВАЖАЙТЕ ІНШИХ!».
Читаю безліч розмірковувань у соціальній мережі про події в Білорусі і дивуюсь їхній інфантильності, якщо, даруйте, не маніловщині. Хто стоїть за тими протестами? Хіба не бачите окрім біло-червоної ще й радянську символіку, вже не кажучи про страйки промислових гігантів, кінцевий бенефіціар яких — РФ.
У країнах, законсервованих диктаторами, почався неминучий процес бродіння. Те, що у нас уже потроху минає, там тільки починається. Звісно, нафталінові старці можуть подовжити період власної агонії ціною маніпуляцій і великої крові, але їм не вдасться позбутися близького і прогнозованого майбутнього, де їхні золоті трони вже зяятимуть порожнечею.
Білорусь у крові… Європа понуро мовчить… Мої сторінки у соцмережах мають примарні ознаки життя. Мабуть, треба написати щось важливе і актуальне, а я все ніяк не можу усвідомити та узагальнити логіку головних подій у світі. Нині увага всього небайдужого людства мала би бути прикута до Білорусі. Адже там у містах і селах уже третій день поспіль озвірілі пси режиму Олександра Лукашенка жорстоко лупцюють мирних людей.
Мій особистий ПАСПОРТ ТУРИСТА щойно поповнився новими марками з двома унікальними об’єктами – у селі Самчики та містечку Старокостянтинів, що на Хмельниччині. Самчики – мальовниче село на річці Случ. Воно ще відоме «самчиківським розписом» — неймовірної краси барвами, які приваблюють і мистців, і любителів. А також – Палацово-парковим ансамблем «Самчики», про який варто розповісти окремо.
