Достатньо одного погляду на нумерологічну психоматрицю України, аби зрозуміти, що українці – дуже емоційний народ. Емоційний до скандальності, цілковитої затятості і тотальної непоступливості. Тому й непримиренно гриземося через політичні вектори, мову, віру, світоглядних кумирів, відбираючи у самих себе шанс на рух вперед.
Іноді ця історія сягає комічних крайнощів. Судіть самі. Днями один із харківських науковців розмістив на своїй сторінці в соціальній мережі інформацію про те, що вітчизняні біологи люто пересварилися, впорядковуючи… «Червону книгу України».
Ну от як їм це вдалося?!
Чим може завинити бідна рослина, щоб за її місце в охоронному спискові почалася «братовбивча» війна? Один з її учасників написав: «Мікологи висловилися за виключення зморшок (йдеться про гриби, – авт.). Я не знаю яка там ситуація з вищими рослинами, але хоча б у гриби не лізьте».
У відчаї харківський вчений звернувся до «провідних фахівців» з проханням «злізти з Олімпу заради загальної мети» та взяти участь в обговоренні. Але інтуїція мені підказує, що після сходження «провідних» з тієї вершини, шансів вижити у бідних зморшок не залишиться взагалі. На стадії повторного обговорення ті рідкісні гриби затопчуть остаточно.
Звісно, в емоційності як такій немає нічого поганого. Навпаки, завдяки їй ми живий, креативний і дуже творчий народ. Але річ у тім, що та ж емоційність, з нумерологічної точки зору, має ще й кілька складних аспектів, які доводять ці наші риси до проблемних крайнощів.
Харківський вчений так і написав своїм колегам: «Войовничий настрій, образи одне одного та впертість не мають нічого спільного з науковою дискусією». До цього переліку можна додати ще й невміння чути своїх опонентів, називаючи їх «тупими». Ми часто чіпляємося до якихось деталей і починаємо сперечатися – отримуємо задоволення від процесу. А ще чуємо лише те, що хочемо почути і витрачаємо багато життєвої сили на смакування негативом. Ми то шаленіємо від радості, то впадаємо у колективний психоз, демонструючи безвихідь і повний відчай. Кому ж захочеться мати серйозну справу з людьми, не здатними випрацювати спільний алгоритм дії? Та нас будуть роками зухвало використовувати, граючи на цій слабкості.
Втім, не все так трагічно, як може здатися. Проблемні аспекти у психоматриці – не вирок, а запрошення до роботи над собою. Навчитися опановувати свої емоції і керувати ними на свою користь – одне із наших основних кармічних завдань. Інакше постійно матимемо повний треш, як з отією «червонокнижною» історією.
Бідні зморшки. За що їм така напасть?
Лариса Салімонович, «ГРІНЧЕНКО-інформ»
