У моїй Авдіївці (не плутати з донецькою!) німці-окупанти повісили голову сільради Васюка (вистежили у картоплинні) і знищили всю його сім’ю. Один син врятувався.
Звісно, шкода невинну сім’ю, але я про причини…
Оцей комуніст Васюк був до війни… у банді. В прямому сенсі слова, хоча комуністична партія — також банда. Але я про конкретну: мій земляк — рухівець Іван Чех розповів, що його батько, Захар, разом з отим Васюком-комуністом грабували своїх же односельців. Робили це оригінально, по-старосвітськи: вибивали вікно в хаті і простягали дерев’яну лопату, ту, що на ній хліб у піч саджали — давай гроші!
Чому отак?
Щоб не впізнали… Та їх таки впізнали і, здається, судили…
Цей же комуніст Васюк перед війною скидав хрести з церкви. Важлива деталька, яка багато чого пояснює у подальшій долі сім’ї…
До речі, отой єдиний син, що вижив, працював завгоспом у школі і, як кажуть мої вчителі, також не був чистим на руку…
І останнє.
Васюків у селі не поважали.
Так, говорили що німці жорстокі, бо тих Васюків постріляли, але ні про старого Васюка, ні про його сина Бориса я доброго слова не чув…
Василь Чепурний
