Суспільство

Хрест при дорозі

Ранком в кафе на Бесарабці двоє молодих хлопців з брутальними сережками у вухах обговорювали якийсь стартап, пов’язаний з логістикою та комунікаціями між дрібними фермерськими господарствами, магазинами і споживачами…

Тим часом мер Франківська Марцинків заявив, що гей не може бути патріотом…

А на Прикарпатті, в горах почали монтувати черговий дерев’яний хрест, з підсвіткою, заввишки 25 метрів…

Мені іноді здається, що люди більше вірять у сам хрест, ніж в Христа. Тобто, більше вірять в шматок деревини, в фетіш, а не в якогось там Іісуса та його вчення. І ставлять всюди ті хрести з завзяттям давньоримських намісників провінцій. Бо дерев’яний хрест це просто й понятно, а чого там той Іісус вчив — то щось абстрактне і не сильно придатне до наших буднів.

Так само вірять і в Богоматір.
Але не в будь-яку, а лише в гіпсову, красіво покрашену та позолочену…

Зрештою, кожен сам живе в тій країні, в якій хоче. Бо країна, переважно, в головах, а не десь, при дорозі…

Віталій Чепинога

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *