Цими днями (6 листопада) було свято — у 1943 році Київ звільнили від фашистів… Але, з точки зору історичної ретроспективи, на «свято» ця подія мало схожа. Навіть не дивлячись на те, що звільняли Київ війська Першого українського фронту, на чолі з Ватутіним. Безперечно люди, кияни, тоді зраділи, бо не знали, що їх чекає по звільненню.
Бо замість гестапо прийшло НКВД, замість НСДАП – КПСС, замість окружного комісара – перший секретар. Навіть генералкомісаріат був розташований там, де згодом розмістився ЦК КПУ. НКВС і гестапо були розташовані в одній будівлі!!! В Жовтневому палаці. Історичній архітектурі міста (Хрещатик, Лавра) комуністи завдали більше шкоди, ніж німці.
Для Києва, для України 6 жовтня 1943 року, так само як і 28-го жовтня 1944-го («звільнення» всієї України) нічого не змінилося. Вона залишилася уярмленою на довгі роки. І називати це «звільненням» якось не дуже правильно, як на мене.
Це була лише формальна зміна диктатур… Таке не святкується…
Віталій Чепинога
