Суспільство

Хто сам собі не господар – обирає «слуг народу»

За день до повернення чумаки переставали змащувати колеса. Вважалося, чий віз голосніше скрипить, той везе більше солі та риби. Ми – їхні правнуки… Жінку легко підманути, зманити; важче – виманити її із затишного кубельця посередності.

Федорцьо про свого сусіду: «Якийсь він такий бідачина… недоколисаний». Ще Франко закликав нас «проти рожна перти, проти хвилі йти». А рожнів усе більше, а хвилі все вищі…

БАТЬКІВщина – це не географічний простір, це – клаптик землі, де ти почуваєшся вільним.

«Чому ти зі мною?» – «Просто так». – «Що означає – просто?» – «Просто мені з тобою просто».

Якщо ви не виховуєте свого сина євреєм, ви позбавляєте його сили, котру годі замінити чимось іншим. Єврейська приповідка.

Читачка написала: «Ваша проза настільки прозора, що через неї можна дивитися на світ, як через скло. Подумалося: може, проза і справді походить від слова «Прозорість».

Люди вбивають час, а час убиває їх.
«Чому ти п’єш, чому заливаєш розум горілкою?» – «Я промиваю голову зсередини…»

Життя – це колекція моментів. І важливо зібрати якомога більше гарних. Мій дідо дуже журився, коли тріснула його люлька. Хоч йому й купили нову, турецьку. «Цілий місяць треба, щоб обкурити нову файку», – зітхав він.

Колись уникали казати «стара людина». Казали: чоловік дозрілого віку. Або – чоловік давньої дати. Слова, тексти, оповіді – найкраща їжа, хоч і без білків, жирів та вуглеводів.

Мала Даринка: «Купіть мені корівку. Я буду пригощати її сіном». Іншим разом зайшла на кухню, де пеклася риба: «Мені так смердить цей запах».

Якщо народ сам собі не господар, з’являються «слуги народу». «Маленька дитина співає, перш ніж навчиться говорити. Малює – перш ніж навчиться писати. Танцює – перш ніж навчиться ходити». Філікія Рашад.

Баба Литвачка: «На пенсію я ніколи не сподівалася. Знала, що то буде мізерія. Зате народила семеро синів. Двоє з них виявилися тямущими. Вони і є моя пенсія».

Альфред Нобель казав, що найскладніша лабораторія – це жінка. Всі процеси, що відбуваються в ній, загадкові й не піддаються аналізу.

Кохання – це готовність. Готовність прийняти одне одного. Готовність триматися одне біля одного. І готовність відпустити одне одного.

Мирослав Дочинець

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *