Нещодавно їхав в одному купе з «простим народом» – двома далекобійниками із Миколаївщини. Вони весь час фігачили «півасік» та з піною на губах переконували мене, що розведення військ – це чудовий крок «Вовчіка» (називали гідранта тільки так).
Запевняли, що «Вовчік» взагалі днями і ночами дбає про інтереси України.
При цьому постійно наголошували, що є патріотами і говорили: якщо раптом буде потрібно – підуть воювати!
Чому ж не пішли раніше?
«Чому замість того, щоб захищати Батьківщину, поїхали працювати в ЄС?» – питав я.
«Там і без нас справляються.., але вопщє паскуда Порох нищив країну, а тепер «все значно краще»…
На їх «глибоке переконання», «Вовчік», як людина — великого патріотизму і розуму (серйозно, от саме так і казали – авт.), він все вирішить, і воювати вже не доведеться…
Що вони говорили б зараз, коли росіяни знову вдалися до прямої агресії біля Золотого?! Хоча, думаю, ось такі «зеленці» завжди знайдуть привід назвати чорне – білим, а равлика – слоном…
Тим часом за спинами ось таких далекобійників «зелені чорти» «розвели» і власне військо, і тупе «насєлєніє», і, здається, «перехитрили» самі себе…
Ворогу стало зручніше атакувати. От він і атакує.
Кремль готується до наступного раунду переговорів про капітуляцію України, а інакше тиснути він і не вміє, і не бажає. Як не прикро, але, схоже, що масштабні провокації ворога матимуть нову фазу.
Сергій Бригар
