Людство — це вірус, який все життя приміряє на себе корону. Венець творіння і далі творить безумства, знищуючи усе навколо себе. Це взагалі в характері людини: брехати, красти, дурити, заздрити, злословити, а потім ходити до церкви і вдавати з себе янгела.
Але у природи нема релігійних свят і наші молитви їй байдужі. У природи єдине свято — коли її не зачіпають.
Але занедбане і марнославне людство реально заслужило на кару, бо вирішило і навіть прописало в Писанні, ніби то сам Бог дав людям природу у нищівне користування. Бог, в якого немає релігій і вибраних народів, Бог, якого не знає насправді жодна церква, Бог, якому пасочки з яйцями і не потрібні, Бог, який не створював людину за своєю подобою, адже був, є і буде неподібним ні на що.
Дурна людина так хоче бути подібна до Бога, що вирішила перекрутити все по-своєму.
Але людство — це вірус, і Бог про це знає. І чекає справжнього Великодня, коли людина нарешті перестане терзати природу і займеться тим, для чого насправді створена — вдосконаленням самої себе.
Євген Рибчинський
