Найважча робота у Чернівцях – робити розумний вигляд. Хтось пробував? Ні? Шкода. Особливо важко робити розумний вигляд, коли робота дурна, нікчемна й непотрібна… Ось іде Петро на службу. Він працює начальником. Невеликим, але начальником. Він — замзавідділом підвідділу управління інвестицій у нікуди. Боже, як йому важко!
Коли він йде на роботу — в його очах віддзеркалюється невимовна скорбота через те, що від нього нічого не залежить і змінити щось на краще він не зможе.
Але він іде.
І цілий день робитиме розумний вигляд.
А ось — відвідувачі виставки одного нашого митця. У нього своєрідна творча манера, навіть він не все розуміє з того, що наваяв. Але зібралася навколохудожня богема (колишні офіціанти, міліціонери, барменші на персональній пенсії тощо) і з дуже розумним виглядом ходять виставковою залою, мужньо вдивляючись у полотна.
Чим менший мозок, тим легше щось знайти. Ось вони знаходять це «щось», але пояснити, описати його не можуть. Як і загалом побачене. Але старанно роблять розумний вигляд на групових фото з автором.
Спека. Люди на сонці повторюють звуки шматка м’яса на пательні. А ті, хто роблять вигляд, мовчать. Вони не можуть одночасно йти і щось із себе вдавати.
Володимир Килинич
