Символічно, як співпали дві дати — День Матері та день Перемоги над нацизмом. Обидві осквернив російський фюрер. Важко уявити, що переживають зараз українські матері, оплакуючи рідних дітей, які загинули від російської зброї, проводжаючи синів та дочок на війну, переховуючи діток від рашиських ракет в підвалах або змушені залишити рідні міста, щоб врятувати дітей від цього жаху.
Що відчувають зараз мільйони материнських українських сердець… Ще страшніший біль дітей, які втратили за ці криваві 74 дні своїх мам…
Також складно собі уявити почуття тих, хто боровся та переміг нацизм, наші сивочолі ветерани, які звикли в ці травневі дні відзначати День перемоги над страшною нациською навалою. Я спілкувався з одним із них. «Мені так боляче за те, що зараз путін робить з Україною. Ми в страшному сні не могли уявити, що війна повернеться на нашу землю, що наші онуки та діти також відчують цей жах. Краще б я не дожив до цього дня…».
Радянська, а зараз російська система націотворення будувалися навколо ідеї великої перемоги. 
Так, як вони її бачили. Зараз вони своїми руками знищили своє право говорити про цю перемогу, адже продемонстрували всьому світові — уроки страшної трагедії нічому їх не навчили. І злочини нацистів із завзятістю повторює цілий російський народ та їхній маленький фюрер. І їхні матері, які телефоном просять своїх синів «смажити хохляцькі шашлики».
Разом з усім цивілізованим світом українці перемогли нацизм. Переможемо і його сучасний прояв — «рашизм». І обов’язково настане час розплати за весь біль, жах і сльози наших жінок, матерів, дітей. Зло буде покаране! А в нашому календарі з‘явиться День Перемоги! І яка б у нього не була дата, це буде найголовніше свято для наступних поколінь українців.
Олександр Ломако
