Купив «Київський» торт! Надвечір продавався наполовину дешевше. Глянув термін зберігання: 72 години. Подумав: а візьму, спробуємо, чи зберігся саме той смак, який був притаманний цьому кондитерському виробу в 70-80 роки минулого століття. Виявляється, саме той смак і зберігся. Тоді цей торт коштував три рублі.
Щоденно партію тортів доставляли в Центральний гастроном і в універмаг «Україна» (на першому поверсі праворуч там був гастроном). В чергу записувалися з 5-ї ранку. Уже той, хто приїздив біля сьомої години міг і не мати шансу його купити. Щойно відкривали магазин, черга переміщалася всередину і всі займали місця згідно складених активістами списків. Хтось чатував на приїзд машини-доставки. І як тільки вона з’являлася, то черга оживала.
Торти вносили вантажники в темно-синіх халатах і черга їх рахувала: на скількох осіб вистачить. Два в руки. Не більш. Інколи тортів було мало, то черга наполягала, щоб відпускали по одному. Торт був стабільною 
твердою валютою!
Це був найкращий подарунок. Він відкривав будь-які двері і «вирішував питання». Торт можна було купити в кілька способів:
— за рубчик купити місце в черзі;
— переплативши два рублі, можна було купити в людини, яка щойно винесла його з магазину, зрозумівши, що два для неї забагато.
— переплативши три рублі, можна було купити торт у спекулянтів на пероні вокзалу перед відходом потяга на Москву.
Ну, і звичайно, без проблем для партійної верхівки цей смаколик продавався через так звані «столи замовлень». Цінувався торт фабрики Карла Маркса. Його пекли і хлібокомбінати, але… то вже була зовсім інша цінність.
Впевнений, у кожного є власна історія про «Київський торт». Інколи думаю: не доведи, Господи, повернутися у ті часи.
А торт «Київський» — справді смачний.
Микола Канішевський
