Суспільство

На могилах самогубців…

… На нашому сільському цвинтарі, в його глухому закуті є місце, де хоронять самогубців. На гробах тих, хто учинив суїцид, не заведено ставити надгробків, а тим паче з хрестами. На цих могилах відсутні навіть таблички з прізвищами небіжчиків…

Самогубців не відспівують священники, оскільки церква забороняє їм так чинити…

Але на Трійцю, коли в нашому селі поминають покійників, дехто з родичів усе ж таки потайки від односельців навідується до могил, де упокоїлися самогубці, і, незважаючи на заборони духовенства, залишає на них бодай кілька зелених ялівцевих гілочок та жмутики польових квітів…

Цього, як підказує сумління, не варто соромитися, а слід вважати виявом людського пошанування предків, які з тієї чи іншої причини вчинили важкий гріх.

Та з пам’яті рідних вони не викреслені!

Чи є в цьому непоказному поминальному жесті гріховність — судити важко. Якщо хтось і вбачає ньому крамолу, то таким я радив би не вдаватися до категоричного осуду своїх ближніх, а простити їм вчинене в емоційому пориві і помолитися Всевишньому, аби він заступився за них.

Василь Бабух

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.