38 років по життю – разом! Під покровом і заступництвом святого Пантелеймона Цілителя. Хоча тоді, 38 років тому, будучи наївними атеїстами, абсолютно не звертали уваги на цей знак Божий, стаючи на весільний рушник. Тоді виокреслювалися зовсім інші символи, характерні для тієї епохи. Я б сказав навіть, якісь зловісні, хижі: подавали заяву до Дарницького відділу ЗАГС м.Києва 22 червня, у день нападу нацистської Німеччини на СРСР, а реєстрували шлюб – 9 серпня, у день ядерного бомбардування японського міста Нагасакі.
На щастя, воєн у сімейному житті за цей час у нас не траплялося і, дасть Бог, всіляко уникатимемо їх і надалі! А все решта, як і в людей – були і радощі, і печалі, котрі навчили мудрості, терпінню і взаєморозумінню.
Символом нашої річниці прийнято вважати ртуть. Через це весілля називають «ртутним». Подібне порівняння знавці весільних традицій і звичаїв обумовлюють головною властивістю цього металу – об’єднуватися у довговічні сплави з іншими елементами.
А стосовно прожитих спільних років – це натяк на те, що чоловік і дружина вже щільно злилися і розчинилися одне в одному, утворивши міцне єдине ціле. Тобто, повне єднання, яку б форму не набувала ртуть у процесі! Звідси й така назва 38-ї річниці…
Звичайно, комусь цифра «38» видасться надто «мілкою» і викличе лише посмішку: салаги! Наприклад, Юрію Брязгунову, в якого стаж сімейного життя точно солідніший, ніж у мене. А комусь, як наприклад, моїй колишній студентці в Університеті Грінченка Анастасії Майоровій, котра місяць тому стала Анастасією Кукушкіною, ця цифра, можливо, дасть привід пожартувати над «старенькими»: «Божечки, нам до вас ще тягнутися й тягнутися!»
Втім, хай там що, але це – наші роки і наше багатство. І ми його не проміняємо ні на що! На світлині: сімейний портрет в інтер’єрі заміського готельно-ресторанного комплексу «Старий ставок» (с.Пилиповичі Бучанського району). Травень 2021 р.
Григорій Южда
