… Стою у черзі, в аптеці.
П’ятниця, 13-те, вечір.
Напевно, перед тривалими вихідними зібралося чималенько люду.
Попереду жіночка, трохи молодша за мене, озивається до молоденької, симпатичної дівчини біля каси:
— Дєвушка, а у вас єсть «Лісопролол», але ГДРівський?
Дівча розгублено дивиться в комп’ютер і ось її (дослівно) відповідь:
— У нас імпортний, німецький.
Натомість лунає ще одне, благально-уточнююче запитання:
— А ГеДееРівського нема?!
Я не витримую!
— Жіночко!!! ГДР уже більше, ніж 20 років немає! Здохло! Якщо точно, то ГДР ваша припинила своє існування 3-го жовтня 1990-го року.
— А мені всьоравно! Мені нужен Гедеерівський «лісопролол»…
Дівчина-аптекар за вітриною лупає на нас очима.
Вона, напевно, у часи тих ГДР-ів ще й не народилася, а от жіночка, як заблукала там, у тому дикому звіринці комуністів, то й досі тільки там «лісопролол» шукає…
