Оце вже років сорок, в середині травня, на всіх базарах країни чую одну й ту саму розмову: «Клубника вже не така, як от було колись»… І кожен новий сезон вона ще не такіша за попередню… Бо ж, звісно, колись клубника була, як гарбузи завбільшки, «солотка як мет» і пахла, як клубника, а не як ціна за кілограм.
… А потім з невідомих причин виродилась, зміліла, скурвилась… Сильно втратила в сладості, полєзності і особенно в радості…
Клубника взагалі є посутньою і визначальною в житті наших людей… Багато-багато років тому, коли вареник з клубникою бризкав тобі на пузо, то ти просто сміявся…
А тепер в аналогічній ситуації ти кажеш: «Бля-я-аа!!! Воно ж не одстіраєцця!», і йдеш перевдягатися…
Не той тепер Миргород…
Віталій Чепинога