Інтуїтивне відкриття ранку… Я зрозумів онтологію «бабиного літа» – унікальних хустин павутини початку осені.
Особливістю погоди цієї пори є великі градієнти нічних та денних температур.
Досить тривалі низькі температури ночі переводять життя комах у сплячий режим. Вдень вони мляві, і, взагалі, їх кількість, що веде якийсь рухливий спосіб життя, різко спадає. Відтак, павукам, що теж відчувають цей сигнал змін природних умов, щоб забезпечити собі посилене харчування перед сплячкою, доводиться плести особливо великі тенета, які в умовах літа були зайвою надмірністю.
Саме ці витвори їх мистецтва – фантастичні павутини – ми і називаємо традиційно «бабиним літом», коли осінні вітри зірвуть їх із зафіксованих павуками місць, і понесуть кудись у неосяжну далечінь, викликаючи в душі у випадкового споглядача почуття невимовної млості, навіюючи думки про швидкоплинність життя і впроваджуючи навкруги ноту туги розставання…
Валентин Ткач
