Колись я близько року мешкала в Іспанії. За той час електрика в нашій квартирі зникала один раз. І то був досить кумедний випадок, бо увечері прийшов сусід по квартирі, відсунув настінний календар і увімкнув рубильник, про який я не знала.
Тут, в Україні, в Чернівцях, в центрі міста, з початку року ми сидимо без світла в середньому два рази на тиждень. А позаминулого тижня біля нас від ранку до пізнього вечора ремонтували якийсь трансформатор. Результату того ремонту і на кілька днів не вистачило.
І у зв’язку з цим мені пригадалась історія одного мого знайомого. Він також потерпав від частого відключення електрики, причому і вдома, і на роботі, бо те й інше в нього поряд. Він, людина впливова і не бідна, вийшов на керівництво якогось там енерго, якого начальника від світла і попросив відправити до нього найкращих фахівців, щоб уже щось зробили нарешті. Гроші, матеріали — не питання.
І ось найкращі фахівці приїхали, пішли разом з ним до трансформатора, відкрили… Вже хвилин за п’ять він зрозумів, що вони НІЧОГО НЕ РОЗУМІЮТЬ.
В України багато бід.
Але найбільша з них, на мою думку, некомпетентність і некваліфікованість в усіх сферах, на всіх рівнях. А втім. Ні. Найбільша біда, що немає запиту на компетентність і кваліфікованість.
Оксана Драчковська
