Сьогодні ми бачимо її реальну ціну, вагу, силу. Якраз у час цієї великої всенародної драми… І розуміємо, що Незалежність – це не просто місце на мапі. І не лише затишна, тепла, комфортна квартира. Це ще й величезна відповідальність, яку передовіряють з покоління у покоління, як прапор у бою… Це святе і безкомпромісне. Таке, що вимірюється критеріями честі, гонору і кожним квадратним метром на нашому кордоні.
Незалежність – це як бойова шотландська волинка, котра, крім повітря, потребує ще й іншого наповнення: духовного, людського, економічного. Лише тоді вона звучить досконалою музикою.
А ще ми побачили, що Незалежність не терпить безпечності, і одним із найголовніших її атрибутів є сильна 
армія. Бо Незалежність боронять герої, а плюндрують негідники. Побачили, що Незалежність – це не лише паради, феєрверки, святкові вишиті сорочки та сукні під різнокольоровими кульками у небі. Як виявилося, вона – це ще й піт, кров, сльози, невиплаканні трагедії.
Незалежність – це солдати, що сплять на снігу, і хірурги, що сплять на підлозі операційної. Це черги у військкомати та на станції переливання крові… Це мужність і твердість у дні, коли у твій дім вривається війна. Ламаючи звичний світ, скасовуючи твоє почуття спокою, але додаючи відповідальності, впевненості та почуття власної гідності. Бо ти не можеш залишатися осторонь, твоє місце серед твого народу.
Лише у такі непевні часи розумієш, врешті-решт, Незалежність – це безпека та щасливе майбутнє твоїх дітей, невитоптані чужими танками і не спалені чужими літаками пшеничні поля. Не знищені ворожими ракетами міста. Що це просто чисте і безпечне небо, робота, плани на завтра… І саме це, виявляється, є щастям.
Так складалося, що наша Незалежність ніколи не мала спокійного і щасливого дитинства. Зовсім юною вона босоніж пробивала свою стежину у світ. Доки не знайшла найкраще місце під сонцем. А знайшовши його на 
землі своїх гордих предків, розцвіла, як весняна галявина. Відбулася та на весь голос заявила про себе, викликаючи повагу і захоплення…
Захист Незалежності – це святе, це найвідповідальніша місія нації. Тому головними і кращими сьогодні є наші доблесні воїни, справжні герої, яких пам’ятатимемо завжди. Найперше вітання їм. Бережіть себе, на вас з нетерпінням чекають рідні! Як ми всі на Перемогу. Низький вам уклін, хлопці та дівчата. Вашим матерям, батькам, дружинам, діткам, сестрам і братам… Бо тепер ми, як ніхто, розуміємо, що Незалежність – це ще й дробовик біля дверей та Ф-16 у небі…
А вже потім – це дзюркіт наших ручаїв і річок, пташиний спів і бджолине дзижчання над полями. Наші прекрасні різдвяні і купальські ночі й Великодні та звичайні дні. Які тільки у нас так неповторно пахнуть хлібами та медами…
А головна музика нашої Незалежності – це церковний передзвін і безтурботний сміх дітей. І ми захистимо цей вічний саундтрек нашої мирної землі.
Тож бійтеся нас і нашої Незалежності, вороги України! Ви зазіхнули на те, за що розплата буде неминучою.
А всіх українців вітаю з цим світлим всенародним святом! Гуртуймося, сьогодні кожен з нас важливий. Все буде Україна!!! Все буде Незалежність!!!
Ануш Балян
