Цікава новина з’явилася днями у ЗМІ. Кажуть, на росії колективній скабєєвій наказали трохи прикрутити свою військову істерику, звівши тему окупації України до ненав’язливого фону. Отож народ, який починає нарешті про щось здогадуватися, далі «підгодовуватимуть» розважальними програмами, аби його повернення мозком до жорсткої реальності не спричинило масовий психоз. Словом, на біснуватих сусідів чекає період сумного прощання з ілюзіями, під дією яких сліпі кошенята раптом уявили себе царями світу.
А нумерологія тут проста.
Згідно древній системі Карти Долі, уже цілий рік на життя мешканців РФ впливає енергія Короля Пік – наймогутнішого владики земної Матриці, з яким і неможливе стає можливим. Але справа в тому, що цей аспект у річній карті РФ випав на цикл Нептуна – планети ілюзій, мрій і закордону. Тобто адептам війни було не так вже й складно роздути его вірнопідданих до масштабів гігантської мильної бульбашки, всередині якої вони оголосили війну усьому цивілізованому світові.
Пік їхніх вологих фантазій припав на період з 21 квітня по 11 червня. А це означає, що вже за кілька днів російські фанфари збавлять свій урочисто-войовничий «тридзвін», викликавши в очманілого «народонасєлєнія» цілком резонне запитання: «А що то, власне, було?». Це все одно, що довершеному наркоману не дати чергову дозу «дурі», і у нього настає період мордування корчами.
Більше того, картою Плутона (планети глибокої трансформації), протягом нового річного циклу (з 12 червня 2022 по 12 червня 2023) на росії буде Шістка Пік – найсильніша енергія карми, яка змусить заплатити за все зло, яке вони спричинили іншим. Словом, бумеранг повертається, і його політ вже ніщо не зупинить.
Звичайно нам би хотілося, аби на їхні голови полетіли ще й ракети, запущені ними у наш бік, але не варто відбирати у Господа його роботу. Згідно плутоніанській Піковій Шістці все станеться так, як мусить бути. Зрештою, ми ж – не орки! Та й навіщо витрачати сили на те, з чим рашисти невдовзі справляться і без нас. Тобто уб’ють себе самі. Адже за кілька місяців відсутність приводу для побєдобєсія вкотре занурить їх у рідний правічний морок. Виповзають вони з нього (як свідчить попередній досвід) пригнічено, довго і криваво.
Шкода тільки, що наша місія тригера у цій історії виявилася настільки болючою і складною. Але, схоже, без неї ми б не стали іншими…
Лариса Салімонович