Дивлюсь, що зараз в тренді «100 днів війни»… Ну, погнали. 100 днів війни, ми героїчно… Ні, не можу я так. Ми і так, на власній шкурі, відчули, що героїчно. Героїчно, до біса тяжко, з втратами, стомлені, виснажені, але нескорені тримаємо оборону і даємо п*здюлєй. Даємо. Поки що у притаманній нам манері — дати по морді і дивитись чи воно, падло, се не вспокоїло.
Постійний автор «Української правди», однозначний подонок Михаил Дубинянский вкотре маніпулює. За його версією (текст почитайте самі на УП) до 24.02.2022 р. в Україні було два порядки денних. Один — за національну державу. Другий — за права людини. Таким чином, мовляв, національна ідентичність НЕ ПЕРЕДБАЧАЄ дотримання прав людини. А якщо навпаки, то дотримання прав людини несумісне з ідентичністю людини.
Справді — Україна важлива. Тому весь цивілізований світ допомагає нам здолати агресора. Тому прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон головним у своїй зовнішньо-економічній діяльності визначив стратегічну допомогу Україні. Військову і фінансову. Тому Джо Байден зробив без перебільшення історичний крок — підписав Ленд-ліз, який означає швидке та безперебійне постачання в Україну найсучаснішої зброї, аж до повної нашої Перемоги. Яка тепер вже точно буде спільною з нашими надійними союзниками. А ще виніс на екстренний розгляд питання надання Україні 40 мільярдів доларів.
Цікава новина з’явилася днями у ЗМІ. Кажуть, на росії колективній скабєєвій наказали трохи прикрутити свою військову істерику, звівши тему окупації України до ненав’язливого фону. Отож народ, який починає нарешті про щось здогадуватися, далі «підгодовуватимуть» розважальними програмами, аби його повернення мозком до жорсткої реальності не спричинило масовий психоз. Словом, на біснуватих сусідів чекає період сумного прощання з ілюзіями, під дією яких сліпі кошенята раптом уявили себе царями світу.
Арестович сказав, що він не дозволить в Україні будувати одну маленьку культуру. Найрозумніші голови одразу понаписували, що й одновекторну теж не дозволять — будуватимуть культуру багатовекторну. Колись, пригадую, українські політики вже будував багатовекторну політику і таку ж культуру, обидві скінчилися крахом. В Україні має існувати українська культура, зорієнтована на Європу, відкрита до світу. Решта національних меншин в Україні з росіянами включно традиційно можуть розвивати власну культуру. Ніхто їм цього ніколи в Україні й не забороняв.
Пішов за межу дивовижний український художник Анатолій Василенко… Ми не були знайомі очно. Заочно — так, і то непогано. Анатолій Петрович ілюстрував мою трилогію «Таємниця козацького скарбу», «Таємниця Зміїної голови» й «Таємниця підводного човна»….
