Поруч з метро «Університет» розкішний бородань у спортивному костюмі маленьким віничком підмітав опале листя… Було дивно. Через паркан – Ботанічний сад. Листя тут — самі розумієте…
Перехожі здивовано позирали. Дехто крутив пальцем біля скроні:
— Городський самашедший…
— П’ятниця, 13-те…
— От що ковід з людьми робить….
Не втримались і ми з Мар’янкою. Зупинились і зробили фото. А бородань несподівано розсміявся:
— Та не сприймайте ви все так серйозно! Йдіть собі далі у своїх справах!
Тоді сховав віничок у великий рюкзак, легко кинув своє красиве, натреноване тіло на… скейт(!) — і помчав по розчищеній власноруч доріжці. Назустріч пригодам у власному змістовному житті! А зіваки залишились стояти…
***
Отак, мабуть, буває у всі часи. Є натовп. І є ті, що роблять, що хочуть! Їм для цього не треба ні нашої підтримки, ні нашого осуду. Ні навіть життя в ідеальному місці…
Вони самодостатні!
Їх мало. Щасливчики… Штучний товар…
Антоніна Палагнюк
