Наша емоційна залученість в численні події та інформаційні приводи, які щодня щедро приносить нам стрічка новин у величезній кількості і широчезному діапазоні від зради до перемоги, має нагадувати харчування за системою «шведський стіл».
Ось ми спускаємось зранку в готелі на сніданок і столи заставлені різноманітною їжею. Її так багато і все хочеться з’їсти, але наша задача — набрати в тарілку порцію, яка потрібна нам. Якщо з’їсти більше, аніж зможе якісно засвоїти організм — знудить і буде розлад шлунку, блювота і загалом недобре.
Так і тут. Пильнуймо порцію інформації, срачів, зрад та іншого мотлоху, і примушуймо себе скорочувати об’єми споживання такої інфи. Не глитаймо більше, аніж мірка. Наші інформаційні шлунки після стількох місяців війни і днів неймовірно щільних і насичених подіями зараз і так перебувають не в найкращому тонусі. Нічого корисного від безконтрольного пірнання в хейт і інтернет-срач безвідносно приводів ми не отримаємо, лише гарантовану інтоксикацію в кінці дня, розгубленість і апатію.
Не варто стрибати у кожну «аналітичну» хвилю, котра несеться. Хай навіть кожна з них видається справедливою і просто вимагає нашої особистої участі. Однаково на притомну розважливу дискусію люди зараз мало здатні і їхня найперша мотивація — скинути агресію, біль та розпач, яку вони відчувають від війни.
А так як до путіна і русских солдат наразі не дотягнутись — то поб’ють того, до кого зможуть дістатися, хто під рукою. Не ставаймо під руку.
Володимир Гевко
