Усі ці емоційні дописи у соціальній мережі, що починаються словами «цей тупий народ ніколи…», «ця країна ніколи не стане…» і т.д., дуже показово і яскраво характеризують саме тих людей, котрі так пишуть.
Це все так схоже на фільми про рабів, які щойно отримавши волю, отримавши хоч якийсь там соціальний статус, починають зневажати тих же рабів. Це так схоже на «можна виїхати з села, але село з тебе ніколи не виїде», це так схоже на радянський принцип знецінення націй, коли ти мав стати рускім, щоби чогось досягти.
І тому коли хтось каже: «цей тупий народ ніколи…» — це говорить вустами такої людини її внутрішній раб, яка не асоціює себе з цим народом. А, може, ніколи і не була частиною цього народу.
Тому все просто — коли я чую щось подібне, я просто переступаю через такі «трупи».
Юрій Строкань