Я довго шукав, за що б похвалити президента Зеленського? Я не вірю в абсолютне зло і абсолютне добро. Навіть у найбільшого негідника є щось світле. І навіть у праведників є гріхи. Я шукав за що можна похвалилити ЗЕ, але він, ніби навмисно все робив, аби хвалити не було за що. І ось сьогодні сталося! Сьогодні ЗЕ – молодець.
Після цих вихідних соціальна мережа ряхтіла «репортажами» з лісів і парків, де люди під час карантину… смажили шашлики. Надивившись усього того, починаєш вірити, що нашому Мудрому Народу ніяка влада не допоможе. Тут вже має спрацювати природній добір.
Усі ці емоційні дописи у соціальній мережі, що починаються словами «цей тупий народ ніколи…», «ця країна ніколи не стане…» і т.д., дуже показово і яскраво характеризують саме тих людей, котрі так пишуть.
Навіть моя кохана дружина, люта «лінгво-фашистка» та непримиренна борчиня з русифікацією, іноді називає сир – творогом. Так і каже: «Антінчику, купіть мені, будь-ласка, того сиру, що творог, бо ви знову принесете або «Голандський», або не, дай боже, «Російський», а я хочу того, що біленький, щоб із сметанкою з’їсти на сніданок, запиваючи ароматною кавою».
Я щось не розумію чому досі не з’явилася нова апокаліптична секта? Адже є всі підстави, маємо благодатну атмосферу для її з’яви. Скільки вдячних і потенційних адептів із зас*аними і розхитаними кукушками зараз сидять і тільки й чекають нового гласу пророків!
Усі українські громадяни без винятку начебто вміють читати, але я маю у цьому сумнів, коли дізнаюся, що одна баба приїхала з Італії й заразила кілька сіл, бо бігала на мітинги й посиденьки…
