Я багато років спостерігав за спробами організувати різноманітні платні революції в Україні. Можу сказати одне: все це туфта й гроші на вітер! Платний ріволюцьонер не годиться нікуди… Він постійно мерзне, п’є пиво, ходе сцяти, стоїть в черзі за перепічкою, пи*дить по телефону, хекає на руки, притопує бурками, і хоче додому…
Така нікчемна й жалюгідна пасіонарія не бере ніякої активної участі в перевороті і навіть не здатна пояснити його ідеологію… Більше того, всім своїм видом вона демонструє безнадію і марноту Великого Задуму…
Зрештою йому кажуть: йди к і*еній матері звідси…
— А гроші? — питає революцінер?
— На, — кажуть йому… І дають 253 гривні мєлоччю…
— Казали тисяча буде, — сумно каже революцьонер.
— Ти й на ті не настояв, тисячу йому… Пашол нахер звідси…
Ото й усьо…
Віталій Чепинога
