Пам’ятаєте мудозвона Сєву Новгородцева, який свого часу був культовим ведучим ВВС і розповідав про рок-музику? Він пару років тому зганьбився тим, що заявив: не може уявити квантову фізику українською мовою. Я ще одного подібного виявив.
Такий собі нарцисичний балакун Євгеній на прізвище Понасєнков. Він себе позиціонує як історик, дослідник Наполеона. І в той же час патякає на всі можливі теми. І потягло його про українську мову побалакати.
Він у мене викликав асоціацію з діркою у дерев’яному туалеті, що стоїть на вулиці, але припахчений французькими парфумамим. Але скільки її не припахчуй – смердіти вона не перестане.
Я розумію, коли якийсь гопник з підворітні розмірковує, що українська мова смішна, що нею неможливо перекласти світову класику. Крім того, він ні хріна не знає про українську літературу і розповідає байки про те, чого не тямить. Слухаєш його і розумієш — базікає звичайне бидло, але з краваткою на шиї.
Тут же згадується і лауреат Нобелівської премії Бродський зі своїм шовіністичним віршем на незалежність України. А ще псевдолібералка Латиніна, яка теж якусь фігню писала про українську мову.
Всі згадані особи мають носити прізвище Понасєнков. Від слова понос. Це ще один приклад, що від них треба триматися подалі, адже можна заразитися і с*ачка нападе. Звісно, я словесну маю на увазі.
P.S. Він ще Арестовича любить — вишенька на торті.
Юрій Луканов
