… Прощалися сьогодні з Сергієм Дерепою…
Спершу на Оранжерейній, 9. Кияни знають це сумне місце, поблизу метро «Дорогожичі».
Одразу кілька груп близьких людей прийшли сюди раненько, аби віддати данину пам’яті тим, з ким жили, працювали, дружили…
Але їм небезпечно було глибоко поринати в сум, спогади, бо треба було бути завжди напоготові… відійти, відбігти, відскочити чи то від ритуальних автобусів, чи то від автомобілів, що постійно буксували в сніговій каші на невеликому майданчику перед залою прощання…
Маленькому тракторцю, що чистять сніг в наших дворах на Позняках, тут було б на 5 хвилин роботи. Або придбали б уже потрібну кількість брачок (так в нашому селі називають совкову лопату), люди б за годину-півтори чекання прибрали б і сніг… Та, напевно, це не входить в перелік надання ритуальних послуг…
… Автобус, натужно пробуксовуючи, здолав все-таки невеличкий підйом і повіз в останню путь Сергія Павловича Дерепу…
Світла пам’ять тобі, друже…
Сергій Савелій
