Одного разу в гостях у моїх друзів, я запитав у їх маленької доньки, ким би вона хотіла стати, коли стане дорослою.
— Президентом! – впевнено відповіла дитина.
— Вау! — сказав я, — а що ти перш за все зробиш, коли станеш президентом?
— Я дам дах над головою і їжу усім безхатькам, — відповіла дівчинка.
Її батьки, ліберальні демократи, що були присутні під час розмови, просто сяяли від гордості за відповіді доці.
— Гідна мета, — погодився я, — але зовсім не обов’язково чекати, коли ти виростеш і станеш президентом. Дивись, давай ти наведеш лад на галявині позаду мого будинку, посапаєш будяки, викосиш траву, впорядкуєш квіти… а я тобі заплачу за це 50 доларів. Потім ми підемо із тобою до супермаркету, де постійно вештається безхатько і ти йому віддасиш ці гроші, щоб він зміг придбати собі щось поїсти і знайти дах над головою…
Дівчинка на кілька секунд замислилася.
Потім вона подивилася мені просто в очі і запитала:
— А чому б цьому хлопцю-безхатьку самому не зробити усю роботу в тебе на задньому дворі? Він отримає 50 доларів і купить поїсти…
— Ласкаво просимо до Республіканської Партії, моя крихітко, — посміхнувся я.
Батьки дівчинки досі зі мною не розмовляють.
Віталій Гайдукевич
