Одеса. Перукарня. Розмова двох її працівниць:
— Ти смотрі, всє канали на укрАінском, даже одєсскіє, — говорить жінка років 35-ти і показує на телевізор в кутку.
— Ну, так і хорошо. Надо же как-то єго учіть, — відповідає їй колега, років на десять молодша.
— А зачєм он тєбє здался?
— Ну как ето: вот подойдьот ко мнє мужчіна мєчти, і заговоріт на укрАінском, а я что?… нужно же соотвєтствовать.
— Ой, да нє нужен тєбє такой мужчіна.
— Почєму вдруг?
— Єслі по-украінскі говоріт, то і дєнєг у нєго нєт. Всє сєрьйозниє дєла дєлаются на русском. А тєбє нужен богатий муж.
— Ну, ладно…
Сергій Бригар
