«Щоб виття вовків не заважало спати, треба перевернуть подушку» – написано в народних прикметах на 28 березня… Сурово предки наші жили, конєшно…
Лежиш такий, злий, голодний (бо ж Піст), ще й вовки виють протівно, трясця їх матері… Вже готов і самих вовків поперевертать, а не тіки подушку…
Читав книжку днями «Гуцульщина». Репринт, 19 ст.
Що там тільки не понаписувано… Зокрема вказано, що старий, опитний ведмідь, перш ніж піти в кошару, обмотує собі лапи мохом і сіном, щоб копита не торохтіли і собаки не почули…
Представив… Сидить такий, пихтить, мотає шось там собі… — Шо ти там мотаєш, дуралєй?
— Та вівцю вкрасти хочу… Жрать охота…
Я якось був на індонезійському острові Гілі.
А на цьому острові зовсім немає автомобілів, тільки коні… Вранці прокидаюсь від того, що дуже назойливо і візгливо пілікає автомобільна «противоугонка»… Думаю: де воно взялося?
Пішов шукать…
Оказалось, що то папуга… Як я потім вияснив, жив він в Джакарті та приїхав сюди в гості з господарем…
Сидів на вітці дерева, скучав за містом і імітував любимі звуки в цій забутій богами дирі…
Віталій Чепинога
