Київ, вул. Саксаганського.
Молодий чувак підходить на зупинку, волаючи в телефон:
— Нєт! Нєєєєт! Всьо! Я уєзжаю отсюда на*уй…
Дідусь, який теж чекає тролейбуса, зацікавлено спостерігає, уважно слухає аж рота відкрив і раптом видає:
— Трам-пам-пам-пам, трам-парам-рам-рам-рам-рам-рам…
— Чьо? — відривається від телефону чувак.
— Шо, чьо? «Прощаніє слов’янки» тобі граю!
Руслан Горовий
