Ми всі потрапили у простір негативної етики.
Це нав’язаний нам стан. У ситуації невизначеності, замість «Усе буде добре», кажемо: «А кому зараз добре? Аби не гірше». І це ще оптимістична версія.
Медіа, замість говорити правду, кажуть: «А хто зараз не бреше?». І так у всьому: економіці, політиці, громадському житті, побуті.
Огляд економічної ситуації перетворюється на звіт правоохоронних органів, політичне протистояння, замість змагання ідеологічних платформ, — на війну компроматів.
Солідарні дії людей поступаються місцем побутовим сваркам і запальному з’ясовуванню хто, кому що винен.
Перш, ніж давати оцінки і робити заяви щодо нашого життя, мусимо полишити простір негативної етики, бо в її припущеннях і настановах немає продуктивного виходу. Якщо ми щось і з’ясуємо, то лише те, хто гірший. А потрібно орієнтуватися на того, хто ліпший!
Валентин Ткач
