Зайшла в аптеку за цитрамоном.
Поспішаю страшенно. В аптеці черга, чоловік десять, але більше аптеки дорогою до роботи нема. Першою в черзі молода (наскільки я зрозуміла) мама.
Мама: У ває є рожеві трусики трієчка Huggies? — запитує.
Провізор: Зараз подивлюся. Немає. Є інші.
Мама: Інші не треба. А синенькі трієчка?
Провізор: Зараз подивлюся. Ні, тільки четвірочка.
Мама: Покажіть (роздивляється упаковку). Ні, четвірочка синенькі не треба.
Провізор: Є трієчка, рожеві, іншої фірми.
Мама: А мені треба Huggies.
Провізор: Huggies тільки памперси.
Мама: А покажіть памперси, трієчку.
Провізор показує.
Мама: І четвірочку…
Провізор йде шукати четвірочку. Приносить.
Мама: Ні, давайте трієчку.
Провізор вибиває чек на трієчку Huggies: 309 грн.
Мама: Ні, я не буду брати. У мене немає з собою грошей.
Провізор (терпляча жіночка): Є менша упаковка.
Мама: Та ні, не треба, в мене взагалі грошей з собою немає…
Мамочка поквапом виходить з аптеки. В черзі за цей час із десяти лишилися — чоловік, я, і дівча, яке зайшло після мене…
О, Богі, що це було???!!
Тетяна Череп-Пероганич
