Суспільство

Провіденціалізм

Почитала коменти соціальної мережі – і трохи здивувалась, що серед такого масового емоційного сум’яття ніхто не згадує “знаку” під час інавґурації-2019. Ці літописні “знаки” під час інавґурації в Україні кожного нового президента взагалі мали би вже досі привернути увагу коли не якихось новітніх авгурів, то принаймні людей із розвиненою уявою, тут цілий провіденціалістський теологічний трактат писати впору.

А ми воліємо натомість антидепресанти ковтати:
1) 2010 – двері ВР, що самі собою стали зачинятись перед Януковичем на вході, = “геть з України!”;
2) 2014 – солдат-вартовий, що впав непритомним під час інавґурації Порошенка, = “війна”;
3) 2019 – президентське посвідчення, що сповзло з подушечки в руках у військового (!), – тоді містики були говорили, що новий президент, мовляв, “погорить на конфлікті з армією”, і я 4,5 роки з усім належним смиренням свідка історичних подій чекала, коли ж цей “спойлер” спрацює…

Взагалі, ніщо так не допомагає збергети глузд і рівновагу, як здоровий провіденціалізм: свідомість того, що в Бога на Україну свої плани, а моя справа – розрізняти сюжети, в яких потрібно Йому допомогати, і ті, в яких Він обійдеться без мене, – за всіма ознаками, зараз якраз і є той другий випадок.

Ще один лайфгак: дуже допомагає прибрати в квартирі – і подякувати, особливо хто в своїй і неушкодженій, Богові й ЗСУ. Стоїмо. І переможемо, скільки б пилу не набивалося в колеса повільного, але невідворотного (чумацького!) воза нашої історії.

Оксана Забужко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *