З полуденного овиду пряде гроза. На баских вороних, із вітром у гривах. Од грізного хропання заніміло птаство тільки сойка десь одчайно скликала своїх шибайголових пташенять, що пробують крило. Сосни стали як укопані, чекають урочого часу, наче долі.
Громник на сто лик: може розкотисто проторохтіти порожньою безтаркою, може пройтися навшпиньках, ніжно покуйовдивши крони і насіявши грибного дощу, може нагло заламати надто горду мітлицю, а може враз розверзтися гнівом, вальнути хлябами, зчинити таке мервисько, од якого надсадним стогоном пойметься бір і могутні сосни приречено складуться сірниками, явивши білому світові своє богатирське коріння.
Не дай Боже опинитися в такий погибельний борвій посеред бору. На наш червневий бурелом і досі прикро дивитися.
… Цього разу Небеса змилосердилися: пустили грізний табун стороною.
Валерій Ясиновський
