Суспільство

Без Зої Краснодемської…

Три роки тому, саме цього дня, сталось непоправне. Від нас пішла у небуття наша Зоя Іванівна Краснодемська… Щаслива у материнстві й заміжжі, успішна й талановита в професії, надійна й незамінна у товаристві. Зоя мужньо боролась зі своєю несподіваною хворобою. Ми відчайдушно молились, тримали кулаки, поспішали хоч на хвилинку побачити її, аби підтримати і вселити надію на видужання.

Ще 23 грудня 2018-го у лікарняній палаті ми з Людою Дергалюк тримали Зойкіні руки і щиро вірили: криза мине! Та хвороба виявилась сильнішою… Ні зусилля медиків, ні віра й піклування рідних та близьких не допомогли. А вже 25-го Зоїчки не стало. Звістка про це багатьох, хто знав Зою Іванівну, пройняла вбивчою несподіванкою…

Не можливо віднайти слова, щоб описати той біль, з яким ми прожили ці роки. Перші дні, перші місяці, перший рік без Зої…

Любимо тебе і повсякчас пам’ятаємо твій оптимізм, твій гумор, твою щирість і доброту. Спочивай з миром, рідненька наша…

 

Наталія Черешинська

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.