В моїх руках — айстри, позаду мене — ціле поле незнищенного золотарника канадського. По телебаченню виступала нещодавно знана етнографиня (не називатиму прізвище), яка розповідала про традиції ритуальних українських букетів на релігійні празники, які, ясна річ, пов’язані із нашою українською язичницькою культурою, віруваннями наших пращурів.
Так ось.
Жінка-етнографиня, розповідаючи про складання букету, в тому числі на празник Успіння і Різдва Богородиці, рекла… що українки… споконвіку (!) вплітали в магічні трави разом з квітом маку, цмину, аконіту, калини ще й… гілочку золотарнику канадського!
Споконвіку — це що, з ХХ століття?
Золотарник канадський — біда, рослинна саранча наших полів і луків, який розповсюджується зі страшною 
силою, а саме 100 тисяч насінин з одного суцвіття! Рослина отруйна, алерген. Він не так давно з’явився в Україні і пристосувався як отой колорадський жук-іноземець до наших земель, глушачи все навколо, виснажуючи ґрунти; цвіт забуяв на кладовищах, зявився у… букетах, квіткових композиціях, і пішов святиться у храми…
Баба Рая, хай спочиває у засвітах, моя сусідка, годувала кіз цією рослиною. Кози поїдали зілля з апетитом. Але від того козиного корисного молока у малюків села пішли висипи, бо інше молоко не давало такої реакції. Те ж саме спостерігалося і з медом. Це стосується і «сестрички» золотарника канадського — амброзії полинолисної. В інтернеті на сайтах продажів квітів є… пропозиції розпродажу для вирощення цієї отруйної рослини на дачах!
Що відбувається?
Невже наші землі заполонить рослинний хижак з родини… айстрових? Справжні айстри-зірки у мене в руках на світлині, вирощені, виплекані і за спиною — золотарник канадський, самосійний злісний бур’ян, якого ціле поле.
Символічно це сьогодні і в культурі: хочеться, аби і наша українська культура не заЛОБОДіла і не заКРОПИВіла, що відбувається на наших врожайних полях, де Є буяння справжніх талантів і корисних помічних рослин.
Аліна Третяк
