Колись мені подарували дорогі парфуми. Начебто і бренд популярний, і аромат відомий, але так він мені не сподобався!!!
Занадто різкий, ще й, як виявилося, із феромонами…
Від довгого нюхання-принюхування феромони можуть викликати нудотні реакції. Про це я дізналася уже потім, і не лише від Батечка Інтернету. А якщо щось може викликати нудоту, тоді це «щось» точно у мене її викличе. Я себе знаю.
Така ось вона правда життя: щоб когось спокусити, потрібно відчувати певний рівень огиди, причому огиди в різних сенсах.
Але попри все я тими парфумами користуюся час від часу. Не те, щоби щодня, але в окремі дні.
По-перше, я ніколи не позбуваюся подарунків, не передаровую їх іншим людям, не відкладаю в глибоку шухляду лиш тому, що дарунок не відповідає моїм очікуванням.
Подарунок на те й подарунок, що він передає смак дарувальника. Я спеціально користуюся тими парфумами, щоб закарбувати у свідомості пам’ятну дату, не забувати про старання близької людини (обрати — теж робота, причому неабияка). А ще таким чином я даю змогу своєму мозку втямити, що іноді людина мусить робити не лише те, що хочеться.
Одного разу я їхала в таксі, і водій з першої секунди, відколи сіла до салону, упізнав мої парфуми, і всю дорогу їх розхвалював.
Боісіда Березюк
