Суспільство

«Соколи» і собаки…

Один мій знайомий упевнений, що Бога нема. Але ось вам доказ зворотного. Пригадуєте, як у 2014 році увесь світ збурила історія смертельно пораненого трирічного сирійського хлопчика: «Я все розповім Богу. Я на всіх вас поскаржуся»? … Був собі офіцер української армії. Льотчик. Служив у Криму. Родом із Феодосії. У 2014-му, як багато подібних йому, він пішов у зрадники. Перебіг на бік російських окупантів. Бо там більше платили…

Спочатку все йшло добре. Потім сталася прикра неприємність — замість Криму він поїхав служити на забутий Богом аеродром Домна поблизу однойменного селища у 32 кілометрах від Чити на Забайкаллі. Зрадник натяку Божого не зрозумів. І коли восени 2015 року у Москві вирішили використати авіацію на підтримку режиму Асада в Сирії, зголосився брати в цьому участь.

Про подвиги «путінських соколів» у тій Сирії писалося багато. Маючи відсталу авіаційну техніку та примітивні боєприпаси, вони, як і 70 років тому їхні діди, проводили «килимові бомбардування» міст, убивши сотні дітей, жінок та старих.

У грудні 2016 року увесь світ обійшло відео, на якому житель Алеппо оплакує своїх трьох малолітніх дітей, вбитих російською авіацією. Можливо, саме цим підполковником і убитих! Принаймні, він був один з двох офіцерів 122-го змішаного авіаполку, які 17 березня 2016 року «за Сирію» отримали державні нагороди. Йому вручено медаль «За заслуги перед отечеством» ІІ ступеня. Але ті троє дітлахів теж очевидно поскаржилися Всевишньому. А цей підполковник був не просто пілотом — він командував авіаційним підрозділом «соколів».

… 22 січня 2022 року його семирічна донька поверталася додому з музичної школи селища Домна і на неї напала зграя диких голодних собак…

Безневинну дитину дуже жаль. Але помста Божа буває інколи дуже жорстокою. Страшною! Бог, він… Ну, гаразд.

Цікаво, чи батько усвідомив що саме він у всьому винний? Навряд. Такі звикли взагалі не думати.

Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь! (До Римлян 12:19).

Павло Бондаренко

1 Коментар

  1. Анатолій Пінчук

    Я ПРО ЦЕ ВЖЕ ПИСАВ. ВИБАЧТЕ, ПОВТОРЮЮСЬ…

    Чомусь мені пригадалась весна 2014 року, Крим… На той час в Криму було близько 15 000 українських військовослужбовців. Це враховуючи також шоферів, телефоністок, медсестер та лікарів військових санаторіїв та шпиталів… Зрозуміло – більшість були кримчани! Близько 10 000 з них тоді зрадили Присязі, і написали заяви (рапорти) про вступ до армії РФ, контингент – від солдатів до адміралів… Прийняли, та ще й помпою!
    Проте військових пілотів зразу ж не допустили до польотів…
    А незабаром російські кадровики поставили всім (10 000!) в «Лічноє дєло» штамп – «СКЛОНЄН К ІЗМЄНЄ РОДІНИ»!
    І все: адміралів перевели в «Сєвєрний флот» на канцелярську, рутинну службу, інших (не зважаючи на національність) поступово кого куди – на Кавказ, на Північ, до Сибіру…
    Натомість до Криму навезли москалів та «бойових бурятів»! Сотні тисяч…

    А потім ось це:
    https://chita.bezformata.com/listnews/devochku-ubituyu-sobakami-v-domne/101783445/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.