Який же сумний цьогоріч Великдень! Мабуть, у мене вийшла якась альтернатива цьому сумові — якісь дівчачі пасочки й дитячі крашанки, але робила я їх із думкою про загиблих під селом Тоненьким Донецької області Героїв, побратимів мого сина, чиї тіла хлопці не змогли забрати…
Не загоїти батьківський біль. Родичі загиблих Героїв, особливо молодесеньких добровольців — ось нині ті, хто знає, що таке жертва, ось ті, хто з Христом!
Роксана Харчук
