Життя таке дивне… І день якийсь … Неділя, учора вийшов перехилити кухоль пива у кафе неподалік від хати. Там студенти й молоді анархісти облаштували його як забігайлівка часів СРСР і назвали «Запой». Сиджу на терасі, ціджу пиво й розмовляю по-телефону з колишньою однокласницею.
Тут раптом поряд зa сусідньою парасолею виросли дві фіфочки з сигаретами. Про щось жваво бесідували. Одна з них якось так понтово й недбало загасила недопалок в парасолю і прямо там на парасолі той недопалок лишила. Я не чув розмови, лише з жестів зрозумів, що хлопець, який сидів з дівчиною під цією парасолею зробив дівчатам зауваження і попросив забртати недопалки тa викинути у смітник.
Натомість, дівчина показує хлопцю середній палець “fuck”.
Той різко встає зі стільця і б’є дівчину кулаком в обличчя. Вона падає і врубається потилецею в гранітний конус підвіконня. З рота кров, смерть…
Хлопцеві, який проти хамства і недопалків — тяжкий і довгий термін ув’язнення на рівному місці. І це ж треба?!
***
І контрольний вистріл! Дівчата — українки, біженки із Запоріжжя.
Ростислав Демчук з Бельгії
