Харків’янин, який не розмовляв українською мовою, тому що «палучається суржік», поїхав на роботу до Польщі. Через пів року він ішов вулицею Харкова і розмовляв із своїм «паном» польською мовою. Якесь чудо польської лінгвістики!!!
Одеситка Крісті поїхала на роботу до Італії. Через два роки вона вже була дружиною місцевого сеньйора і дуже пристойно розмовляла італійською! Коли їй хтось телефонував з України, вона всім розказувала: «Било очень непросто, но я должна виучить етот язик. Я же здесь живу, он же государствіний!»
Крістіна, голова твоя тупа, а те, що ти 28 років жила в Україні і не розмовляла українською, тебе не хвилює?! Чудо італійської лінгвістики і Крістіна, тупоголова чудачка…
Насправді все просто, як пояснює сеньйор, чоловік Крістіни: поважайте країну, в якій живете, як самого себе. Поважайте мову країни, бо ви в ній живете. Бо вона — державна. І знищуйте ворогів вашої країни, бо вони прийшли у ваш дім, щоб почавши з мови, забрати потім усе решта.
Михайло Ухман
