Сонце усе звеселяє. Без сонця настрій падає — принаймні у мене. А ліс який веселий, коли сонце зʼявляється з-за хмар. На першій знимці, якщо придивитися, видно результат праці павука — чудесну павутинку. Знайшла 2 гриба.
Надихалася чистим повітрям і наобурювалася мешканцями села Бодаки, що закидали ліс 
пляшками і пластиком.
Компетентності екологічні, чи як там вони звуться, явно тут не працюють. Такий прекрасний грабовий ліс і такі безвідповідальні мешканці в його околиці!
Вчителі товчуть ті компетентності просто так — для годиться. Дуже сумно. І вірш «Любіть Україну», мабуть, вчать у школі. Лісники теж рідкісні лісоненависники, скрізь порозкидувані пляшки з-під водки, там, де лісозаготівля — цілі натюрморти огидні.
У нашій Пуші Водиці немає такого неподобства. Мабуть, там живуть і працюють якісь інші українці.
Роксана Харчук
