Суспільство

У зруйнованій бібліотеці…

… На жаль ми залишили Луганщину, хоча зробили все, що змогли. Перед відходом, у розбитій артою бібліотеці шахтарського пансіонату в селищі Привілля, поблизу Лисичанська, де тримав оборону мій підрозділ, надибав на книжечку мого вчителя — за мого студентства декана факультету журналістики Київського державного університету Анатолія Захарович Москаленка.

Анатолій Захарович — шанований не одним поколінням випускників нашого факультету.

Не завтра, але поверну її на місце…

Сергій Глушко

Останній день війни…

… Він нічим не відрізнятиметься від «сьогодні», «вчора»… Він буде таким же пекельним, важким… проте останнім. Ми зустрінемо його в окопах, на СПхах, в посадках, заряджаючи міномет для ранкової роботи, готуючись до вильоту…

Сирени заглохнуть, більше не буде 200-их. Там, позаду, нарешті запанує тиша. Ми здамо зброю, знімемо каски, спокійно умиємося холодною водою, не прислухаючись до неба.

За декілька днів ми будемо поруч з коханими, обіймемо рідних. Ми повернемося додому — хтось назавжди, хтось — лишень скинути рюкзак. Ми повернемося, та вже не будемо тими, ким були до 24.02.22…

Останній день війни — він все ближче… Ще трохи…

Павло Ісаченко

1 Коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *