Замітив, що руські всю їду називають уменшитєльно-ласкатєльно: оладушкі, творожок, котлєткі…
Жодна українська господиня ніяких «оладушек» ніколи не пекла, слава богу. Хіба — оладки.
Бо це просто їжа, ми — на рівних з їжою.
На засадах взаємоповаги та партнерства.
Чого їй «сюсюкать»?
А руські спілкуються з їдою запопадливо, ницо, умілітєльно…
Бо їди завжди мало, і їй треба поклоняться.
А то обідиться й пропаде нахер зовсім… І не тільки «аладушкі», а навіть «щєци» з бадилля…
Віталій Чепинога
