Жив у Хотині Устим.
Дуже філологією захоплювався. І мовами. Тижнями з бібліотек не вилазив, все читав, виписував шось.
Даже в Чернівцях, у інституті заучки з нього сміялися, шо, тіпа, сам себе в тих книжках поховав. А він потім приніс кандидатську захищать, де обґрунтовував, що англійська мова пішла від… української!
Вся та професура спочатку ржала, а як почитали — то офігіли.
Він там доводив шо оте їхнє «файн» йде він нашого «файно», «бла-бла» — від балакати, і взагалі багато чого. Причому з усіма лінгвістичними викладками.
Ну, всі вроді понімають, шо це брєд, но все по науці!
Давай до нього ходить і переконувать, мол, не чуди, ну, шо це за кандидатська? — і тебе засміють, і нас!
А він — ні в яку.
І вони відмовилися ту кандидатську у нього приймать. Він скандалив, доводив, а тоді взяв і умотав до Канади. Там його діаспора на руках носить і даже книжку-бестселер видав. Щось, тіпа, «рудименти рідної мови».
Руслан Горовий
